Таким ось віршем – признанням в любові до рідної Софіївки, звернулася юна письменниця Анастасія Дорошенко (учениця 7 класу Софіївської ЗЗСО))

Дата: 28.09.2021 15:48

Кількість переглядів: 3997

Перлина мого краю

Софіївко, перлина мого краю,

Земля моя й моїх батьків,

Стоїш ти серед степу-раю

Чимало вже років.

Мов дівчина, уквітчана садами,

Стоїш серед золотих полів.

Інгул-рікою, мов віночком вбрана,

Залишишся у пам’яті віків.

У тім віночку

Стрічка з водоспаду,

В нім пишний гай, місток

І стрічка зелен-саду.

Сукня твоя

З білих хаток зіткана,

Мереживом тополь

Вона убрана.

На сукні тій

Великії простори,

Дитячий сміх на ній

І гомін, що лунає з школи.

Софіївко, ти степова перлина,

Південного краю рідна дитина.

Для мене ти цілий світ, моя родина,

Пишаюсь я тобою, моя ти Батьківщина.

« повернутися