Стежками історії.!!!
Софїївка, лагідна і мила
Водночас велична і проста.
Ти мене з дитинства полонила,
Закохала в сонячні хліба.
В Інгульську воду синю-синю,
У небес невичерпну блакить,
В шум гаїв, пісню солов’їну
Що не змовкне в морі доголіть
За словами старожилів та скупих архівних даних с.Софіївка зявилася в 1809 році. Народилося наше село з людських мрій і сподівань, з тяжкої хліборобської праці.
Степ широкий, степ безмежний,
Де початок твій, де край?
Коли це місце до вподоби
То приїжджай і заселяй!
В одних із отих далеких днів,
На схилах річки Інгулу,
Де луки і степи цвіли.
Наші прадіди і діди
Теж оселились і жили.
Одні з Київщини, інші з Херсонщини. А перші наші поселенці були брати Тропінні. І староста, чоловік заможний, ім’ям своєї доньки це поселення назвав, за селом міцно закріпилася назва, та дійшла до нинішніх часів.
В 1916 році через річку Інгул спорудили міст. В кінці ХVІІІ столітті на південній стороні Інгулу з'явилося село Оленівка.
В 1920 на земля братів Тропінних та Гордієнка був організований радгосп «Дело исполкома». А в 1930 році перейменований в разгосп імені Щорса.
В середині 80-х років ХІХ століття на краю села Оленівка, на скелястому пагорбі біля річки збодували школу і назвали церковно-приходською. Вона була дворічною. Через деякий час посеред Софіївки спорудами аналогічну школу з трирічним навчанням. Вчителювали тут священники. У 20-х роках минулого століття Оленівська школа стала початковою, а Софіївська неповною середньою- семирічною.
Першим директором школи був Іван Сергійович Каратєєв, потім Аркадій Григорович Бажанов та Кузьма Якимович Оришака.
Потім була реорганізована у восьмирічну, в якій навчалося 163 учні.
В 1976 році була збудована двоповерхова школа. Очільником, якої став Патока Григорій Якимович з 1959 р.
В селах Оленівка та Софіївка люди працювали на власній землі та в 1929-30-х роках розпочалася колективізація. В людей забирали все і звозили в колгосп.
В Оленівці організувався колгосп «Пролетор ,а в Софіївці «Комунар». В передвоєнний час в Софіївці вже діяли клуби, в яких демонстрували кінофільми, виступали оркестри народних інструментів.
10-12 липня 1941 року наш район окупували німці, настали тяжкі часи. Більшість двохсот односельців воювали на фронтах війни, 97 з них полягли смертю хоробрих. Їхні імена викарбовані на плитах меморіального комплексу «Скорботна мати».
Після розпаду Радянського Союзу спеціалізація села дещо змінюється. На її території створюються та відновлюються підприємства регіонального та державного рівнів. Основний напрямок діяльності підприємств — переробка зернових та технічних культур(соняшник) та видобування корисних копалин.
У 2007 році тут було створено спеціальну адміністрацію (дирекцію) Регіонального ландшафтного парку «Приінгульський»
З початком українсько-російської війни у 2014 році сини Софіївки добровольцями вступили до лав Збройних Сил України та досі обороняють рубежі нашої країни в зоні проведення АТО. Молоді хлопці та чоловіки виконують свій обов'язок в лавах десантників, морських піхотинців, спецпідрозділів та ін.
