Ідентифікація домашніх улюбленців
Ідентифікація домашніх улюбленців
На сьогодні, щоб вільно мандрувати зі своїм домашнім улюбленцем країною та за її межі, власник повинен мати підтвердження, що саме ця тварина знаходиться на ветеринарному контролі, є здоровою, має всі необхідні ветеринарні обробки та не переносить хвороб, у тому числі, спільних для людей і тварин. Для цього тварина повинна бути ідентифікована, тобто мати індивідуальний номер-ідентифікатор. На тварину повинен бути оформлений ветеринарно-санітарний паспорт, у якому мають бути зазначені ідентифікаційний номер та обов’язкові ветеринарні дослідження і обробки.
Впровадження обов’язкової ідентифікації та реєстрації домашніх тварин (котів, собак тощо), в цілому відповідає підходу, який передбачено законодавством ЄС (зокрема, Регламентом ЄС 998/2003 Європейського Парламенту та Ради від 26 травня 2003 р. щодо вимог до здоров’я тварин, які застосовуються до некомерційного перевезення, домашніх тварин та до Директиви Ради 92/65/ЄС) та нормам Європейської конвенції про захист домашніх тварин, яку Україна ратифікувала 18 вересня 2013 року.
Відповідно до Регламенту, ідентифікованими вважаються тварини, які мають: систему електронної ідентифікації (імплантований мікрочіп). Документом також передбачає обов’язкову наявність паспорту, що має бути виданий уповноваженим органом у сфері ветеринарної медицини, який підтверджує щеплення тварини проти сказу.
На рівні держави планується запровадити обов’язкову ідентифікацію домашніх тварин (котів та собак) мікрочіпами з подальшою їх реєстрацією в електронній базі даних – Єдиному державному реєстрі тварин. Таким чином, процес ідентифікації тварин має містити дві рівнозначно важливі складові: встановлення тварині мікрочіпа з індивідуальним номером з подальшою видачею ветеринарно-санітарного паспорта тварини та зазначення інформації про тварину та її власника у державній електронній базі даних.
Процедуру реєстрації умовно можна поділити на дві складові: облік (реєстрація), тобто внесення відомостей про тварин в єдину базу даних (Єдиний державний реєстр тварин), та ідентифікацію – чіпування та отримання ветеринарного паспорта, до якого вносяться відомості про тварину і його власника.
Наразі індивідуальна ідентифікація домашніх улюбленців здійснюється шляхом встановлення їм мікрочіпа. Чіпування являє собою імплантацію під шкіру тварини мікрочіпа, що містить в собі унікальний індивідуальний 15-значний номер, який залишається з ним протягом всього життя. Мікрочіп – це маленька стерильна капсула із біосумісного скла, розміром не більше рисової зернини. Імплантація капсули – легка, швидка і безболісна процедура без застосування загального наркозу, яку можуть провести ветеринарні спеціалісти у багатьох ветеринарних клініках. Номер мікрочіпа зчитують за допомогою спеціального сканера. Ідентифікувати тварин шляхом чіпування є доцільним до проведення перших обов’язкових щеплень та обробок.
Крім того для ідентифікації котів та собак використовується не аби-який мікрочіп. Він повинен відповідати нормам, розробленим Міжнародною Організацією Стандартизації. У номері мікрочіпа має міститися міжнародний код країни, де проводилося чіпування, та код виробника чіпа. Всі чіпи, які знаходяться в обігу на території країни повинні бути зареєстровані в централізованій базі даних.
Для офіційної ідентифікації домашніх тварин необхідно звернутися до найближчої з державних або приватних лікарень ветеринарної медицини. Чіпування тварини, отримання ветеринарно-санітарного паспорта тварини та її реєстрація в базі даних – це свідомий крок власника для прийняття його відповідальності за тварину.
Постало питання: навіщо це потрібно?
У відносинах власник-тварина документ корисний тим, що дозволить: підтверджувати право володіння, спростить пошук власника в разі втрати або крадіжки тварини та нівелює можливість підміни при вивезенні тварин за кордон, а елітних порід – на виставки. Тож, свідомі власники самі зацікавлені в таких змінах.
У стосунках держава-власник запровадження концепції відповідального власника домашньої тварини дозволить ідентифікувати господаря та застосовувати норми щодо адміністративної відповідальності за недбале (жорстоке) поводження з тваринами.
Поширені випадки, коли собака здійснює напад на людину, а власник заявляє, що дана тварина йому не належить. Довести його причетність до випадку неможливо, відкрити справу — теж. Відповідно, господар-винуватець, залишається безкарним. Якщо ж собака чіпована, та зареєстрована в державному реєстрі то встановити власника можливо одразу.
Якщо тварина безнаглядна, то база даних полегшить пошук загубленого вихованця і дасть можливість карати тих, хто кинув тварину навмисно.
Таким чином, запроваджується можливість достовірно ототожнювати тварин та швидко знаходити власників втрачених, загублених та покинутих собак та котів.
У відносинах держава-суспільство закон повинен забезпечити епізоотичне благополуччя країни та попередження розповсюдження захворювань спільних для людей та тварин, зокрема сказу.
Тож, наближення нас до Європи повинно початися з бажання дотримуватися законодавчих норм, спрямованих, в першу чергу, на забезпечення здоров’я людини .
Ідентифікація та реєстрація тварини дозволить:
-
підтверджувати право володіння
-
спростити пошук власника в разі втрати або крадіжки тварини
-
нівелює можливість підміни при вивезенні тварин за кордон елітних порід, наприклад, на виставки
-
у випадках жорстокого поводження з твариною дозволить визначити господаря та застосовувати норми щодо адміністративної
-
відповідальності за недбале (жорстоке) поводження з тваринами
сприяти забезпеченню епізоотичного благополуччя країни та попередження розповсюдження захворювань спільних для людей та тварин, зокрема сказу.