АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ
АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙАФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ
Африканська чума свиней (АЧС) — контагіозна вірусна геморагічна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків. Входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин та списку інфекційних та інвазійних хвороб тварин затвердженого МЕБ на 2016 рік.
Як зазначають міжнародні експерти Клаус Депнер, Аго Пертель, Вітторіо Губерті (жовтень, 2016) — АЧС, (Генотип ІІ, що циркулює у східній Європі) не є хворобою з високим ступенем заразності, оскільки не проявляє ознак швидкого поширення в стаді сприйнятливих тварин. Тобто, АЧС, на відміну від ящуру, грипу чи класичної чуми свиней — це інфекція, що повільно поширюється в стаді і можуть пройти тижні, а то й місяці, поки в стаді інфікуються всі тварини. Зазвичай першими страждають 1-2 тварини, згодом, вірус поширюється на все стадо. «Типові» клінічні ознаки хвороби спостерігаються уже тоді, коли заражена велика кількість тварин.
Це одна із найбільш небезпечних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов'язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження. Вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини.
Що необхідно знати пересічному громадянину про Африканську чуму свиней (АЧС) ?
1. Що АЧС не становить небезпеки для людей.
2. Що на АЧС хворіють лише дикі та свійські свині (всіх видів, порід та статево-вікових груп).
3. Що резервуаром Африканської чуми свиней в природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині).
4. Що основний шлях передачі збудника - це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також - предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи.
5. Що збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і в першу чергу в харчових продуктах заражених вірусом АЧС (наприклад: в копченій шинці - до 5 місяців).
6. Що холод (заморожена свинина) - всього лиш консервує збудника (продукт залишається небезпечним для свиней після розморожування).
7. Що виявивши хвору тварину (не стандартна поведінка) чи труп свині в природному середовищі необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.
Що мають знати власники тварин про Африканську чуму свиней (АЧС) ?
1. Що АЧС - це:
o низькоконтагіозна (з низьким ступенем заразності),
o гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко),
o інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої),
o вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому не має лікування)
o хвороба (хворобливий стан організму - тварина виглядає підозріло, не так як завжди)
o свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).
2. Що виявивши хвору тварину (нестандартна поведінка) чи труп свині необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.
3. Що вірус Африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини та надзвичайно небезпечний для свиней!
Збудник
ДНК-вірус родини Asfaviridae роду Asfivirus, виду вірус африканської чуми свиней, що характеризується вираженою варіабельністю вірулентних властивостей, високостійкий до факторів зовнішнього середовища: зберігає життєздатність в діапазоні рН від 4 до 10, тривалий час - від тижнів до місяців - зберігається в продуктах і субпродуктах від свиней, що не піддавались термічній обробці (солонина і сирокопчені харчові вироби, харчові відходи, що йдуть на корм свиням).
• У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів,
• у м'ясі від хворих тварин - до 155 днів,
• копченій шинці - до 5 місяців,
• у гною - до 3 місяців.
Встановлено декілька сероімуно- і генотипів вірусу африканської чуми свиней. Його виявляють у крові, лімфі, у внутрішніх органах, секретах і екскретах хворих тварин. Вірус стійкий до висушування і гниття; при температурі 60°C інактивується впродовж 10 хвилин.
Ознаки хвороби
Інкубаційний період короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток - проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить).
Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, спрага), збиваються в гурти, з'являються ознаки серцевої недостатності: синюшністю (ціаноз) шкіри та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах).
Поросні свиноматки, як правило абортують, незалежно від терміну вагітності на 5–8 добу після зараження чи на 1-3 – лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів, часто реєструють крововиливи.
Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС складає – майже 100 %.
Рекомендації власникам домогосподарств
Вірус АЧС не представляє небезпеки для життя і здоров'я людей але хвороба завдає значних економічних збитків власникам свиней і тому власникам варто запам'ятати ряд застережень.
1. Не допускати згодовування свиням, кормів, здебільшого це харчових відходів, що не пройшли термічної обробки.
2. Не купувати поросят (свиней) без ветеринарних документів та не завозити (вивозити) свиней, м'ясо і продукцію свинарства без погодження з ветеринарною службою.
3. Утримувати свиней в закритих або надійно обгороджених приміщеннях чи ізольованих місцях, не допускаючи їх вільного вигулу та контактів з іншими тваринами (кішки, собаки, ВРХ, ДРХ, які можуть бути механічними переносниками вірусу АЧС).
4. Не допускати сторонніх осіб в тваринницькі приміщення.
5. У разі загибелі чи захворювання (незвична поведінка) тварини варто негайно звернутися до ветеринара.
6. Уникати напування свиней із водойм (ставків, струмків, річок тощо), що протікають через лісові масиви, в яких водяться дикі свині.
7. Ідентифікувати поголів'я свиней у домогосподарствах для отримання відшкодування у разі вимушеного вилучення.
Пам’ятайте, що вірус надзвичайно стійкий, особливо в продукції свинарства, воді і зовнішньому середовищі, зберігається місяцями, заморожування і засолювання – консервують.
За дії чи бездіяльність, що спричинили спалах АЧС та/чи поширення хвороби, передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Рекомендації власникам свиногосподарств
Для запобігання АЧС власникам свиногосподарств рекомендується:
1. Встановити двоконтурну огорожу навколо свиноферм, провести дератизацію (боротьба із гризунами) та відлякувати птахів.
2. Унеможливити доступ на територію ферм бродячих тварин та сторонніх осіб. Сторожові собаки мають бути зареєстровані та мати відмітку в паспорті про щеплення проти сказу та інші обробки, повинні перебувати у вольєрах та постійно знаходитися лише на території господарства.
3. Перевірити та налагодити роботу дезбар’єрів та санпропускників. При вході в приміщення (секцію, блок, кормоцех) встановити дезванночки чи дезкилимки зволожені дезрозчином.
4. Заборонити персоналу господарства утримання свиней в особистих домогосподарствах.
5. Контролювати дотримання правил особистої гігієни персоналом господарства та заборонити приносити харчові продукти на територію господарства.
6. Вхід у виробничу зону свиногосподарства, дозволяти лише через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту – через постійно діючий дезінфекційний бар’єр (дезінфекційний блок). На ветсанпропускнику запровадити журнали: виходу на роботу персоналу, відвідування господарства особами з дозволу керівника, рух транспорту та проведення дезінфекції, витрати дезінфектантів та заправки дезбар’єрів, прання та знезараження спецодягу. Всі інші входи у виробничу зону тримати закритими.
7. Звести до мінімуму виробничі контакти та пересування персоналу між виробничими дільницями на території господарства (закріпивши персонал за відповідною виробничою ділянкою). Чітко окреслити «брудні» та «чисті» зони в підприємстві. Не допускати пересування персоналу в іншу зону, без зміни спецодягу та знезараження взуття.
8. Забезпечити обслуговуючий персонал подвійним комплектом спецодягу та взуття, й організувати централізоване його знезараження та прання. Промаркувати та закріпити обладнання, інвентар, спецодяг, взуття та інші предмети догляду, за виробничими ділянками, без права передачі цих засобів на іншу ділянку без попереднього знезараження.
9. Для забезпечення технологічного процесу у виробничій зоні виділити спеціальний внутрішньогосподарський транспорт та розділити транспортні шляхи на території господарства, уникаючи їх перетинання на «чисті» (підвезення кормів, тварин) та «брудні» (вивезення гною, загиблих тварин, відходів забою).
10. Завантаження тварин проводити з рамп, розміщених на лінії демаркації господарства, без в’їзду транспорту на територію. Перевіряти ступінь очищення та відмітки про дезінфекцію транспорту, який приходить на підприємство, ферму.
11. Тварини, що підлягають вимушеному та внутрішньогосподарському забою, перевозять на забійно-санітарний пункт (забійний майданчик) спеціальним транспортом, що унеможливлює розсіювання біоматеріалу.
12. Заборонити водіям транспортних засобів (при завезенні/вивезенні кормів, відходів, тощо) залишати кабіну на території ферми, без крайньої необхідності (пломбувати кабіну водія, не дозволяти вихід на територію ферми).
13. Вживати заходів щодо знезараження гною, гноївки тощо. Мати постійний запас дезінфекційних засобів, як передбачено інструкцією (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0432-17):
14. По можливості встановити параформалінову камеру для знезараження спецодягу та утилізатор для утилізації відходів тваринного походження.
15. Згодовувати свиням лише термічно оброблений корм.
16. Не купувати живих свиней і корми в зонах неблагополучних з АЧС.
17. Мінімізувати поїздки на неблагополучні з АЧС території.
18. Сформувати, по можливості, буферну зону (викупивши свиней в приватному секторі в радіусі 3-30 км довкола ферми чи комплексу.
