Щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь в господарствах Миколаївської області
СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь в господарствах Миколаївської області від 18.04.2025 року
Проведеним моніторингом посівів озимого ріпаку встановлено початок заселення рослин ріпаковим квіткоїдом, насіннєвим прихованохоботником та оленкою волохатою.
Жуки ріпакового квіткоїда розміром 1,5 – 2,7 мм з плоским довгастим тілом, чорний із зеленим або синім металевим полиском. Личинка — до 4 мм, черв’якоподібна, блідосіра, вкрита маленькими чорними бородавками, голова бура. Жуки, з’являючись рано навесні, живляться на квітах різних рослин пошкоджують тичинки, приймочки, після чого на початку бутонізації заселяють посіви ріпаку. Пошкоджені бутони з часом засихають та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав’язь та стручки. При слабкому пошкодженні утворюються стручки з низькими врожаєм та якістю насіння. Сильна заселеність ріпаковим квіткоїдом загрожує втратою до 70% врожаю. Личинки живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками. Протягом року розвивається в одному поколінні. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) ріпакового квіткоїда – 2-3 жуки/ 1 рослину у період збільшення бутонів; 5-6 жуків/ 1 рослину у фазу початкового цвітіння ріпаку.
Жуки ріпакового насіннєвого прихованохоботника розміром 2,2 – 3,0 мм, чорний, вкритий світлими лусочками і волосками, головотрубка тонка, підігнута під груди. Яйце розміром 0,5 мм, округлоовальне, біле, блискуче. Зимують жуки в грунті й під рослинними рештками. Пробуджуються навесні за температури 7-8°С, розвивається за температури понад 13-15°С і заселяє ріпаки, починаючи з країв поля.
На посівах ріпаку з’являється в основному на початку цвітіння, найпізніше серед прихованохоботників. Харчуються спочатку бутонами, потім стручками. Шкідник може пошкодити 60-70% стручків, що призводить до втрати 30% врожаю. На прикінці квітня очікується відкладання самками яєць (причому одне, рідко два в стручок). Яйцекладка може тривати 20-30 днів. Плодючість самки 30-50 яєць. Через 10-12 днів розпочинається відродження личинок.
Личинка завдовжки 4-5 мм, біла з бурою головою, безнога, С-подібно зігнута. Живиться молодим насінням. Кожна личинка з’їдає 3-7 насінин. Зовні пошкодження стає помітним після того, як личинка виїдає у стручку отвори розміром 0,8 см.
Економічний поріг шкодочинності насіннєвого прихованохоботника – 0,5-1 жук на рослину.
Оптимальний термін боротьби з ріпаковим насіннєвим приховонохоботником – під час опадання пелюсток з квіток і утворенні перших стручків. При потребі повторно обприскати через 7-10 днів.
Жуки оленки волохатої ранньою весною виходять з ґрунту і живляться на перших квітучих рослинах (кульбабі, тюльпанах, нарцисах), а пізніше переходять на квітучі плодові дерева та ягідники, плантації суниці, декоративних рослин, винограду, озимого ріпаку. Жуки літають у теплі сонячні години дня - з 10 до 15 год. Харчуються цвітом, виїдаючи тичинки і маточки, обгризають пелюстки, тим самим знищують майбутній врожай. Після цвітіння садів оленка волохата мігрує на поля і заселяє посіви родини хрестоцвітих та інших культур. На посівах ріпаку жуки виїдають бутони, що не розкрились, заселяючи масив від лісосмуг та країв поля.
Для недопущення пошкодження рослин та зниження урожайності, рекомендуємо провести обстеження посівів озимого ріпаку та при перевищенні ЕПШ (Економічного порогу шкодочиності) провести захисні заходи шляхом обробки посівів дозволеними до застосування інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Для попередження та недопущення отруєння та загибелі бджіл під час проведення захисних заходів, необхідно використовувати не токсичні або малотоксичні препарати, суворо дотримуючись регламентів застосування. Обприскування посівів пестицидами необхідно виконувати у вечірні та/або ранкові години.
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Нагадуємо, що відповідно до п. 6.1.7 зазначених правил адміністрація господарств зобов’язана завчасно, але не менше ніж за три доби до початку проведення кожної хімічної обробки, сповіщати населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів, органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ про місця, строки і методи застосування пестицидів. Завчасне повідомлення повинно містити таку інформацію: дата і час початку робіт із застосування засобів захисту рослин; територія майбутнього застосування засобів захисту рослин (площа (га), кадастровий номер (за наявності), місце знаходження ділянки тощо); назва препарату, діючі речовини та клас небезпеки запланованих до застосування засобів захисту рослин; спосіб (метод) застосування засобів захисту рослин; терміни ізоляції бджолиних сімей відповідно до класу небезпеки засобів захисту рослин; прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) для фізичних осіб або повне найменування для суб’єктів господарювання; дані для зв’язку з фізичними особами та суб’єктами господарювання (номер телефону та адреса електронної пошти); відомості про сільськогосподарську культуру, що обробляється засобами захисту рослин, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Санітарно-захисна зона між оброблюваним об’єктом та жилими приміщеннями повинна бути при наземному обприскуванні не менше 300 метрів, при авіаційному – 1000 метрів.
Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 1000) і вечірні години (1800-2200) при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10˚С.
Забороняється застосування пестицидів при швидкості вітру більше ніж 4 км/с та під час дощу, роси
